Експерти проаналізували інвестиційну привабливість громад Рівненщини: які виклики стримують розвиток бізнесу - відео

Упродовж квітня-травня 2026 року незалежні експерти провели дослідження стану залучення інвестицій та підтримки підприємництва у територіальних громадах Рівненської області. Робота здійснювалася в межах проєкту «Зміцнення спроможності регіонального приватного сектору для залучення іноземних інвестицій», який реалізовує Фундація імені князів-благодійників Острозьких у партнерстві з Національною платформою малого і середнього бізнесу та Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

Під час дослідження експерти проаналізували стратегічні документи, інвестиційні паспорти та місцеві програми, оприлюднені на офіційних сайтах 64 громад Рівненської області. Особливу увагу приділили питанням підтримки малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій та розвитку місцевої економіки.

Результати аналізу показали, що більшість громад області мають затверджені стратегії розвитку. Такі документи розроблені у 58 із 64 територіальних громад, що становить понад 90% від загальної кількості. Водночас експерти відзначають, що розділи щодо підтримки підприємництва та залучення інвестицій у багатьох випадках залишаються декларативними. У більшості громад вони мають схожий зміст та не підкріплені конкретними програмами чи планами дій.

Станом на травень 2026 року у громадах області діють 42 цільові програми, які передбачають заходи з підтримки бізнесу. Найчастіше вони стосуються розвитку малого та середнього підприємництва, агропромислового комплексу, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. Водночас такі програми розробили лише 36 громад, або трохи більше половини від загальної кількості.

Експерти також проаналізували регіональні документи стратегічного планування. Зокрема, Стратегія розвитку Рівненської області до 2027 року охоплює десятки завдань, проєктів та програм регіонального розвитку. Однак значна частина стратегічних документів області та громад наближається до завершення терміну дії, а оцінка їхнього виконання залишається недостатньою.

Серед позитивних тенденцій дослідники відзначають готовність окремих громад працювати із потенційними інвесторами. Так, 16 громад уже мають інвестиційні паспорти, а 43 громади сформували бази вільних земельних ділянок та об'єктів нерухомості для розміщення виробництв або релокації бізнесу. Водночас більшість інвестиційних паспортів не адаптовані для іноземних інвесторів і не мають англомовних версій.

Окремо дослідження стосувалося розвитку індустріальних парків. Наразі в області створено п'ять індустріальних парків, три з яких внесені до Реєстру індустріальних парків України. Однак головною проблемою залишається не створення необхідної документації, а пошук реальних інвесторів. На думку експертів, саме недостатня робота із залучення бізнесу є основною причиною того, що частина індустріальних парків фактично не функціонує.

Наступним етапом проєкту стануть консультації та інтерв’ю з представниками бізнесу, профільних асоціацій, експертного середовища та органів влади. Їхня мета — визначити ключові бар’єри для залучення прямих іноземних інвестицій, оцінити ризики для інвесторів та підготувати практичні рекомендації для громад, районних і обласних органів влади, а також уряду України.

Результати дослідження мають стати основою для формування більш ефективної політики підтримки підприємництва та створення сприятливого інвестиційного клімату на Рівненщині.