Законність утворення нових укрупнених районів України взявся перевіряти Конституційний суд. Днями у КСУ відкрили конституційне провадження у справі щодо конституційності постанови Верховної Ради «Про утворення і ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17 липня 2020 року.
Депутати, що підписалися під конституційним поданням, вважають, що Верховна Рада України, хоч і діяла в межах наданих їй повноважень, але не методом, передбаченим Основним законом країни.
Після відкриття конституційних проваджень, парламентарка Ольга Совгиря написала у своєму Telegram-каналі - «автори конституційного подання наводять такі аргументи: оскаржуваною постановою змінено елементи територіального устрою, який може визначатися виключно законами; здійснивши укрупнення окремих районів, ВР обмежила право на доступ до суду, оскільки «важливими елементами доступності суду як інституції є територіальна наближеність суду та стабільність судової системи».
Крім того, ці нардепи вважають, що з ухваленням цієї постанови, ВР також створила правову невизначеність щодо територіальної юрисдикції місцевих судів.
Нагадаємо, Постанова Верховної Ради «Про утворення і ліквідацію районів» передбачала ліквідацію існуючих тоді 490 районів і утворення – 136 нових, де й провели у жовтні 2020 місцеві вибори.
Дану постанову 17 липня 2020-го підтримали 238 народних депутатів. Але, того самого дня народна депутатка Юлія Тимошенко заявила, що частина нардепів звернулася з поданням до Конституційного суду щодо неконституційності постанови «Про утворення та ліквідацію районів». Вони вважали, що «ухвалена постанова прямо суперечить рішенню КС від 2001 року та порушує чотири статті Конституції».
Це конституційне подання надійшло в КСУ лише торік 20 жовтня, якраз за якихось п’ять днів до проведення місцевих виборів уже на новій адміністративно-територіальній основі. Розглядати ж його в Конституційному суді взялися майже через три місяця після народного волевиявлення…
На відкриття Конституційним судом проваджень щодо законності нового районування відреагував і Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВРУ, нардеп Віталій Безгін, розмістивши пост на своїй сторінці у Facebook.
«Я не коментуватиму питання закону про добровільне об'єднання, а сфокусуюсь на оскарженні районування (№3650).
Кілька загальних аргументів:
Постанова – акт разової дії, який уже виконав свою функцію: ліквідував старі радянські райони та утворив на їх основі нові.
Місцеві вибори 25 жовтня відбулись на новій адміністративно-територіальний основі, таким чином остаточно політично закріпивши її.
Після ухвалення №3651-д розпочалася процедура передачі майна на громади. Також на всі громади були спрямовані фінансові ресурси (№3614). Отже, думаю, тут вже кожна громада та їх асоціації мають сказати своє слово. Чи можна повернути цей процес назад без катастрофічних наслідків для держави і місцевого самоврядування? Питання скоріш риторичне», – пише Безгін.
Якщо говорити про Рівненщину, то за цей час в області сформували 64 територіальні громади та чотири райони – Рівненський, Дубенський, Сарненський та Вараський, замість 16-ти.
Нині триває процедура передачі майна ліквідованих районів громадам. Першим завершив передачу майна Вараський район. На фінішній прямій Дубенський район – 98 відсотків. Трохи повільніше цей процес триває у Рівненському та Сарненському районах – по 82 та 76,5 відсотків відповідно - зазначають у Рівненській ОДА.
На сьогодні залишилось передати ще 115 об’єктів, з яких половина - заклади освіти.
Фахівці з юридичних та правових питань кажуть, що ці децентралізаційні зміни вже не зворотні, бо інакше – чекай біди.
Немає коментарів:
Дописати коментар